ДЗЗ-інвентаризація виявила локальні втрати лісових площ в Україні
На додаток до ДЗЗ-інвентаризації 2023, опублікованої раніше Центром національної лісової інвентаризації (nfi.lisproekt.gov.ua), підхід на основі ДЗЗ був використаний для оцінки короткострокових змін у лісах по всій Україні. З цією метою група експертів Держлісагентства під науковим керівництвом Віктора Миронюка з Національного університету біоресурсів і природокористування України здійснила чергову ДЗЗ-інвентаризацію українських лісів. Цього разу аналіз проводився за 2019 рік за тією ж методологією, що і для RS-інвентаризації 2023 року. Оцінки на державному рівні були отримані для 2019 року шляхом агрегування значень 20-метрових пікселів, а потім порівняні з відповідними оцінками для 2023 року. Порівняння двох наборів даних не виявило значних змін у лісових ресурсах на рівні країни. Це відбулося, головним чином, завдяки балансу між втратами та приростом лісів у різних регіонах України.
Оцінки лісових площ для RS-інвентаризації 2019 та 2023 років, структуровані за групами деревних порід
Однак більш детальний аналіз змін на рівні пікселів виявив «гарячі точки» локальних збільшень і зменшень площі лісів і відповідного деревостану. Такий підхід виявився корисним для вивчення значних локальних змін, які можуть вимагати відповідного управління лісовим господарством або навіть політичного втручання.
Аналіз виявив втрати лісового покриву та деревостанів на територіях, що постраждали від війни.Такі території спостерігалися в південній частині (Херсонська область), південно-східній частині (Луганська область) та північній частині (Київська область).Крім того, значні втрати лісів були виявлені в Українських Карпатах та Житомирській області (див. карти нижче).Зменшення площі лісів на Житомирщині може бути пов’язане з лісовими пожежами 2020 року та всиханням соснових лісів, тоді як втрати лісів у Карпатах можуть бути пов’язані зі збільшенням інтенсивності лісозаготівель.Тим не менш, для визначення причин виявлених втрат лісу на цих територіях потрібні додаткові зусилля на місцях.
Найбільше приросту лісів було виявлено в північних областях (Чернігівська, Волинська), що може бути пов’язано з відростанням лісів на покинутих сільськогосподарських землях. Таким чином, цей підхід надав цінну інформацію про зміни лісів в Україні, показавши як втрати, так і приріст лісів.
ДЗЗ-інвентаризація виявилася корисним інструментом для вивчення не лише змін площі лісів, але й атрибутів лісів. Загалом, спостерігається дуже схожа просторова картина змін площі лісів та обсягу деревостанів. Однак масштаби змін можуть бути різними.
Взаємопов’язані дані про зміни лісового покриву та приросту інформують про структурні зміни в лісах.Наприклад, значні втрати приросту свідчать про рубки або інші фактори (наприклад, знищені війною ліси), що призводять до видалення стиглих деревостанів.
Методологія аналізу змін у лісах потребує подальшого вдосконалення та розвитку в напрямку створення науково обґрунтованого інструменту для широкомасштабного моніторингу пошкоджень або втрат лісових ресурсів, наприклад, спричинених лісовими пожежами, буревіями тощо.
Діаграми Санкі детально ілюструють зміни на піксельному рівні (посилання). Слід зазначити, що реальні зміни та невизначеності моделі тут перекриваються.
